Регламент REACH
Що таке REACH (Регламент (ЄС) 1907/2006)?
REACH (Регламент (ЄС) № 1907/2006) – це регламент Європейського Союзу, метою якого є захист здоров’я людини та довкілля від ризиків, що виникають внаслідок впливу хімічних речовин. Він набув чинності 1 червня 2007 року та застосовується до всіх хімічних речовин – не лише тих, що використовуються в промисловості, але й тих, що містяться в продуктах повсякденного вжитку, таких як засоби для чищення, фарби чи клеї. З цієї причини REACH впливає на широкий спектр підприємств по всьому Європейському Союзу.
Регламент REACH застосовується до:
виробник та імпортер хімікатів
дистриб'ютори та споживачі
компанії поза межами хімічної промисловості, які використовують речовини або суміші
Ключові елементи REACH
1. Реєстрація
Кожна компанія, яка виробляє або імпортує хімічну речовину в кількостях, що перевищують 1 тонну на рік, повинна зареєструвати її в Європейському агентстві з хімічних речовин (ECHA). Реєстрація включає:
- ідентифікацію речовини,
- її властивості та використання,
- оцінку ризиків та заходи щодо їх контролю.
Першим кроком є подання запиту, а потім підготовка так званого реєстраційного досьє. Обидва готуються за допомогою програмного інструменту IUCLID та надсилаються через систему REACH-IT. Досьє можна подавати окремо або спільно з іншими компаніями. Застосовується принцип «одна речовина, одна реєстрація», що означає, що всі суб'єкти повинні подавати реєстрацію разом.
Реєстрація застосовується до речовин окремо, до речовин, що містяться в сумішах, а в деяких випадках також до речовин у виробах (наприклад, у продуктах). Звільнення від реєстрації застосовуються, наприклад, до ліків, продуктів харчування або радіоактивних речовин.
2. Оцінка та авторизація речовин
Рейтинг
Мета оцінювання полягає в перевірці того, чи є достатньо інформації про речовину для її безпечного використання. Воно проводиться на двох рівнях:
Оцінка документації
здійснюється агентством ECHA, яке оцінює повноту даних, перевіряє їх якість та повноту.
Оцінка речовини
проводиться окремими державами-членами та оцінює речовини, щодо яких виявлено конкретні проблеми, наприклад, канцерогенність, репродуктивна токсичність або стійкість у навколишньому середовищі.
Триетапний процес оцінювання:
- 1. Оцінювання – збір та аналіз наявних даних про речовину.
- 2. Рішення – ECHA може запросити додаткову інформацію, якщо її недостатньо.
- 3. Подальші дії – рішення може вимагати від заявника подання або отримання додаткових даних.
Якщо оцінювання виявляє серйозні ризики, речовина може бути обмежена або підлягати авторизації. Таким чином, REACH прагне поступово зменшити присутність найнебезпечніших речовин на європейському ринку.
Авторизація
Речовини, що викликають дуже високу занепокоєність (наприклад, канцерогенні або стійкі речовини), підлягають спеціальним вимогам до дозволу. Мета полягає в тому, щоб контролювати їх використання та, де це технічно та економічно можливо, поступово замінювати їх безпечнішими альтернативами.
Обмеження
Деякі речовини можуть бути повністю заборонені або використовуватися лише за певних умов – зазвичай через небезпеку для здоров'я чи навколишнього середовища.
Обмеження може стосуватися не лише самої речовини, але й речовини, що міститься в суміші або виробі. Усі чинні на даний момент обмеження перелічені у Додатку XVII Регламенту REACH. Перелік обмежень постійно оновлюється.
Процес обмеження включає:
- пропозицію – подану будь-якою державою-членом або ECHA,
- досьє – що містить ідентифікацію речовини, опис запропонованого обмеження та обґрунтування, підготовлене відповідно до Додатку XV REACH
- громадські консультації – коментарі всіх зацікавлених сторін
- оцінку Комітетом з оцінки ризиків (RAC) та Комітетом з економічної ефективності (SEAC),
- рішення Комісії та оновлення Додатку XVII REACH
Після затвердження обмеження стає обов'язковим для всіх учасників ланцюга постачання – від виробників, імпортерів, дистриб'юторів, подальших користувачів та роздрібних торговців.
Зобов'язання компаній
Регламент REACH покладає відповідальність за безпечне управління хімічними речовинами на самі компанії. Вони повинні забезпечити належну оцінку ризиків речовин, які вони розміщують на ринку або використовують, та їх безпечне використання.
На практиці вони можуть виконувати такі ролі:
Виробник
це компанія, яка виробляє хімічну речовину для власного використання або постачає її третім сторонам.
Імпортер
закуповує хімічні речовини або суміші з країн поза межами ЄС/ЄЕЗ та розміщує їх на ринку ЄС.
Проміжний користувач
використовує хімічні речовини або суміші у виробництві, переробці або як частину своєї господарської діяльності.
Організація поза межами ЄС
не має зобов'язань, що випливають безпосередньо з REACH. Імпортер, який розміщує речовини або суміші на митній території Союзу, несе відповідальність за дотримання цього регламенту.
Паспорт безпеки (SDS) відповідно до REACH
Паспорт безпеки (SDS) є ключовим інструментом комунікації в ланцюжку поставок. Згідно з Регламентом REACH, він служить для передавання інформації про ризики хімічних речовин і сумішей та про те, як з ними безпечно поводитися.
Кожна компанія, яка розміщує на ринку речовини, класифіковані як небезпечні, або речовини, що відповідають певним критеріям (наприклад, PBT, vPvB, речовини, що підлягають авторизації), повинна надати паспорт безпеки разом зі своєю продукцією.
Формат і зміст паспорта безпеки точно визначені в Додатку II до Регламенту REACH. Формат Додатка II востаннє оновлювався Регламентом Комісії (ЄС) 2020/878, який є обов'язковим з 1 січня 2023 року та застосовується до всіх нещодавно виданих та оновлених паспортів безпеки.
Паспорт безпеки має бути наданий безкоштовно, мовою країни призначення та в поточній версії – оновлення є обов'язковим щоразу, коли змінюється інформація або формальні вимоги.
Цей текст призначений лише для ознайомлення та не замінює чинне законодавство.
Ресурси
© 2025 SBLCore